«Вийшли з лікарні через інший хід»: як підполковник поліції у розшуку втік від своїх і ТЦК

«Вийшли з лікарні через інший хід»: як підполковник поліції у розшуку втік від своїх і ТЦК
— Ви що, свого пакуєте? — запитав поліцейських чоловік, який разом з іншими людьми зупинився біля автомобіля правоохоронців на Лісопарку. Із салону машини намагався вирватися підполковник поліції з криками: «Допоможіть! Рятуйте!». Відео про це хтось поширив Інтернеті
  • Розповідаємо історію про те, як заступника начальника Хмільницького райвідділу поліції підполковника Сергія Кузьмінського намагалися доправити до ТЦК і чим це закінчилося.
  • Журналіст «20 хвилин» запитав поліцейського, чому він відмовився їхати у ТЦК. Відповідь на це та низку інших питань до підполковника поліції читайте далі.

У мережі з’явилося відео, як із поліцейського автомобіля намагається вирватися від своїх колег… інший поліцейський у званні підполковника. Ним є згаданий вище заступник начальника райвідділу поліції з Хмільника Сергій Кузьмінський. Його хапають за шию, щоб заштовхнути назад у салон.

— Допоможіть! Рятуйте! — кричить чоловік, який прагне вирватися з автомобіля.

Все це відбувалося на зупинці Лісопарк, що на Хмельницькому шосе у Вінниці.

«Ви що, свого пакуєте?»

Довкола зібралися люди. Дехто спантеличений від побаченого, не розуміє, як це поліцейські утримують… іншого поліцейського.  

— Це що преступник? Відпустіть його! — вигукує якась жінка.

У справу втручаються чоловіки, які зупинилися, почувши крики про допомогу. Спільними зусиллями дають можливість вирватися з автомобіля.

— Ви що, свого пакуєте? — запитує один з присутніх.

Поліцейський, який вирвався з авто, дістає посвідчення, показує його людям, каже, що він заступник начальника поліції з Хмільника.

— Керівництво обласної поліції дало вказівку мене заламати, — говорить Кузьмінський.

Що було далі? Чим закінчилася ця історія і як вона починалася? Про це полковник Кузьмінський розповів «20 хвилин».

Він сам зателефонував журналісту, а його дружина дзвонила редактору нашого видання. І це після того, як «20 хвилин»/RIA писали про те, що Кузьмінський підозрюється у кришуванні нелегальної автозаправки у Хмільнику. Стаття називалася «Незаконна АЗС…».

Під час розмови з Кузьмінським журналіст поцікавився, чому він відмовився їхати у ТЦК? Запитав також, чим закінчилося розслідування за підозрою у кришуванні нелегальної АЗС. Зрештою, де він зараз і що робить?

Взяли також коментар в обласній поліції.

Поновили на службі через суд

У травні 2024-го Кузьмінського звільнили з органів Національної поліції, а в листопаді нинішнього року суд поновив його на посаді.

— На відео чути, як ви звинувачуєте начальника поліції області Пархоменка і його заступника Олексюка. У чому полягають ваші звинувачення? — запитую Кузьмінського.

— Підстави для звинувачення самі безпосередні, — каже він. — Людина, яка працювала на моєму місці, поки я судився, раніше навчалася разом з Пархоменком і Олексюком. Його взяли на цю посаду після мого звільнення. Коли мене поновили, мій начальник у Хмільнику Валерій Романюк так і сказав: «Йди на пенсію або переходь в іншу область. Тут тобі ніхто не дасть працювати. Така установка керівництва області». Також сказав, що таким є і його бачення.

— Що ви відповіли на це?

— Я відповів, що мене поновили на роботі згідно з рішення Верховного суду і ніяких інших дій вчиняти не буду: на пенсію не збираюся йти і звільнятися не маю наміру.

— Вас оголосили у розшук ТЦК, коли це сталося?

— Після того, як суд поновив мене на посаді, 18 листопада мене запросили у відділ кадрового забезпечення для ознайомлення з наказом про поновлення на посаді, я доповів про це своєму начальнику Романюку. Наказ уже був раніше, Мені про це повідомили по телефону з відділу кадрового забезпечення поліції, сказали виходити на роботу, тобто офіційно я вже був на роботі. Треба було ще ознайомитися з наказом.

Приїхав до обласної поліції, зайшов на другий пост, тільки назвав своє прізвище, як невдовзі біля мене з’явилися два працівники ТЦК і поліцейський. Сказали пред’явити облікові документи. Додаток «Резерв» у мене скачаний, всі дані уточнені, ВЛК пройшов, можу служити у тилових підрозділах.

Мені запропонували проїхати у Вінницький ТЦК. Але ж я на обліку у Хмільницькому ТЦК, там моя військово-облікова справа. Бачу, мене намагаються провокувати, розумію, що на блокпосту вже все знають про те, що мають доставити у ТЦК. Я вийшов на вулицю. Продовжив пояснювати, що я діючий працівник поліції.

Вони зрозуміли, що по закону не праві. Тоді почали говорити, що випишуть повістку, щоб з’явився у Вінницький ТЦК. Я їм знову став пояснювати, що до Вінницького ТЦК мені нема чого з’являтися, бо я там не на обліку. Вони там якось виписали ту повістку, хоча мені її не вручали.

«Черговий повідомив, що я у розшуку»

— Через два дні після того мені зателефонував наш черговий Хмільницького РВП і повідомив, що я у розшуку ТЦК, — говорить далі Кузьмінський. — Я одразу поїхав у наше ТЦК у Хмільнику, щоб з’ясувати ситуацію. Там пояснили, що моя справа уже не у Хмільнику, а у Вінницькому ТЦК. Як це відбулося і на підставі чого, мені ніхто не зміг відповісти.

24 листопада мій начальник Романюк сказав, що на завтра, тобто 250-го числа, маю їхати у Вінницю складати заліки для закріплення за мною зброї.

Я приїхав у навчальний центр, мене чекав начальник відділу кадрового забезпечення, він вийшов з кабінету, а після того приїхали з ТЦК і поліції, і все почалося. Я побачив, що стосовно мене вчиняють неправомірні дії і почав знімати. Потім вони не дали мені такої можливості.

Мене забрали у поліцейський автомобіль, ще один їхав слідом. Крім мене в автомобілі було ще два поліцейських і представник ТЦК

По дорозі я подзвонив на 102, повідомив про неправомірні дії поліції. У машині мені стало зле, я викликав швидку, сказав, що відчуваю, як підвищився тиск і втрачаю свідомість. Запитав, куди везуть, сказали на Довженка, 26, але потім чомусь маршрут змінили. Перед тим кудись дзвонили. Попросив зупинити, дати можливість подихати свіжим повітрям, напитися води. Мені стало дуже зле. На мої прохання не реагували. Я відчинив вікно, щоб вдихнути свіжого повітря, висунув голову на вулицю, мене вони почали ламати. Тоді змушені були зупинитися. Водій вийшов, почав запихати голову назад у салон.

— Де це відбувалося?

— Біля Лісопарку.

— Але ж вас везли на Довженка?

— Та вони по дорозі змінювали маршрут після дзвінків. Кругами їздили, видно, не знали, куди завезти, може, чекали команди. З Ботанічної довезли до універмагу, там повернули на Пирогова, потім поїхали по Келецькій до Юності, тоді вгору на Хмельницьке шосе.

«Чоловік завіз мене в онкодиспансер»

— На Лісопарку вони змушені були зупинитися, бо я намагався вибратися на вулицю, — продовжує Кузьмінський. — Це побачили люди, почали знімати на телефони. Мене тримали за голову, хотіли надіти кайданки. Небайдужі жінки і чоловіки відбили. Незнайомий мені чоловік сказав, щоб я сів до нього в машину. Він завіз мене до онкодиспансера, там у нього лікується хтось з рідні. Я зайшов у відділення, попросив надати допомогу.

З вікна бачив, як слідом за мною приїхали поліцейські і тецекашники. Мені викликали швидку. Медики завезли у другу лікарню на київську. Там мені надавали допомогу, поставили крапельницю. У лікарні я перебував до вечора. Аж поки небайдужі люди мене не завезли у Хмільник.

— Але ж ви кажете, що біля лікарні чергували два поліцейські автомобілі і бус ТЦК?

— Вони хотіли мене далі пакувати і продовжувати незаконні дії, — розповідає Кузьмінський. — Приїхали небайдужі люди, які дізналися про все це з внтернету, посадили мене у свій автомобіль і звезли у Хмільник.

— Це ваші знайомі?

— Ні, це люди, які допомагали мені, коли побачили у соцмережі відео, зв’язалися зі мною, кажуть, може, вам потрібна допомога, я відповів, що потрібна, ось вони і приїхали. Приїхали біля десятої вечора.

— Коли ви сідали в автомобіль до небайдужих, поліцейські і працівники ТЦК як на це реагували?

— Ми вийшли через інший вихід, вони ходили кругом лікарні, видно, заморилися ходити і нас не побачили, — каже співрозмовник.

— Привезли вас у Хмільник у лікарню?

— Ні, додому. Уже було пізно. Думав, почуватимуся краще, але вночі знов стало зле: нудота, голова крутилася. Зранку звернувся у лікарню. Дружина завезла.

— За цей час, що минув, з боку поліції, ТЦК були дзвінки? Може, в інший спосіб зв’язувалися з вами?

— Ніхто не дзвонив, не зв’язувався зі мною, ніяких дій з боку поліції чи ТЦК не було, на даний час все спокійно (розмова відбувалася в середині дня 26 листопада – авт.)

— Можливо, керівництво цікавилося, де ви, чому не на службі?

— Ні, ніхто з керівництва не цікавився, ні з Хмільника, ні з Вінниці. Ніхто не запитував, де я — на лікарняному чи де я взагалі подівся, нікого це не цікавить.

Чому не захотів їхати у ТЦК?

— Такими методами доправляти у ТЦК незаконно, — говорить Кузьмінський. — Все було штучно зроблено, щоб мене мобілізувати, а на моє місце повернути того, кого вони хотіли бачити на посаді заступника начальника поліції. Якби мене доправили у ТЦК, після того мені було б неможливо доказати, що все це незаконно. Хто б мене тоді вже слухав.

— Дотепер ви не перебували у розшуку, до ТЦК вас не викликали?

— Я пройшов комісію ВЛК, оновив всі дані, мене забронювали, до мене ніяких питань не виникало. Було це після того, як суд першої інстанції поновив мене, це січень місяць нинішнього року.

Але потім Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції. Після того з мене зняли бронь, але в розшуку я не перебував. Поки тривали суди, ніхто мене не розшукував, я ніде не ховався.

Після поновлення на службі мали відновити бронь, але для цього потрібен був час. От вони й скористалися можливістю мобілізувати мене, поки незаброньований.

Чим закінчилося розслідування справи про АЗС

— Ще одне питання про АЗС. Чим закінчилося розслідування? — запитую у співрозмовника.

— Мене допитали у якості свідка, — каже Кузьмінський. — Я там лише ставив автомобіль, поруч із АЗС, я говорив: доказуйте, що маю відношення до тієї АЗС. Мені хочуть приплутати ту заправку. Справу розслідувало слідче управління обласної поліції, там вона довго лежала, потім її передали у новостворений БЕБ. Яка доля цієї справи на нинішній час, я не можу сказати. Бо не знаю, чи її далі розслідують, чи її закрили. Мене допитали як свідка і все.

Ми цю справу витребовували, коли я судився за поновлення на роботі. Суд хотів знати, ким я в ній проходжу.

Ця справа мені взагалі не цікава, бо я до неї не маю ніякого відношення.

Ще розповідали, що автомобіль не задекларований, яким я користуюся. Це автомобіль «Ауді». Він задекларований, є у моїй декларації. Зареєстрований на дружину.

Коментар поліції

Заріна Маєвська, керівниця відділу комунікації обласної поліції, так прокоментувала ситуацію:

— Першого травня 2024 року за результатами службового розслідування чоловіка звільнено зі служби в органах Національної поліції України. 18 листопада 2025 на виконання рішення суду його поновлено на службі.

Після цього працівникам поліції стало відомо, що Кузьмінський перебуває у розшуку за порушення правил військового обліку. Відповідно до вимог чинного законодавства та для з’ясування усіх обставин поліцейські супроводжували колегу до ТЦК. Під час такого супроводу він поводився агресивно. Про це свідчать записи на нагрудних відеореєстраторах правоохоронців.

Стосовно кримінального правопорушення про незаконну АЗС, то справу передано до Бюро економічної безпеки.

 

Читайте також:

«Знайдемо майстерню — тільки роби»: як військові дали студенту майже 200 тисяч і що сказали у банку?

Як «димовухи» викурили окупантів: 30 тисяч димових шашок передала на фронт «Солдатська куховарня»

«Хочу тепла і більше нічого»: де нині жінка, яка опинилася на вулиці після того, як розвалили будинок

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (1)
  • Леонід Пасічник
    Випробувані прийоми: стало погано, втрачав свідомість, крапельниці, добрі незнайомі люди... Стид і позор за таку поліцію.

keyboard_arrow_up